Його звати Тео. І він ставить набагато більше запитань, ніж дає відповідей. Тео відвідує місцеву кав'ярню, де на стінах висять дев'яносто два олівцеві портрети — зображення жителів Ґолдена, створені місцевим художником. Він починає купувати їх по одному та повертати «законним власникам». Кожен такий обмін відкриває нову історію, створює дружбу та змінює чиєсь життя.

Це історія про те, як ми віддаємо та отримуємо, як бачимо інших і як бачать нас.

«Тео з Ґолдена» — майстерно написаний роман про силу творчої щедрості, важливість дива в осмисленому житті й невидимі нитки доброти, що пов'язують нас одне з одним.